Початок 20 століття в українській літературі позначений маніфестами відомих письменників Михайла Коцюбинського і Миколи Вороного. У своїх листах, розісланих українським письменникам, М. Коцюбинський запросив їх узяти участь в літературному альманасі та надсилати твори "переважно з життя сучасної інтелігенції, а також на теми соціальні, психологічні, історичні і ін." (Коцюбинський М. Твори: в 6 т. К., 1961. С. 338-339.). Микола Вороний у 1901 році також виступив із закликом укласти "Український альманах", у якому "бажалося б творів хоч з малесенькою ціхою оригінальности, з незалежною свобідною ідеєю, з сучасним змістом; бажалося б творів, де було б хоч трошки філософії, де хоч би клаптик яснів того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю незгубною таємничістю…" (Цит. за: Павличко Соломія. Дискурс модернізму в українській літературі. К., 1999. С. 98.) І хоча заклики письменників не стали вирішальними у розвої українського мистецтва, вони, без сумніву, лишили свій слід у розвитку літератури.

Поштовхом для цього заклику стала відмова досить відомого українського видавця від друку нового роману через надмірну його складність, навіть незважаючи на те, що роман, за оцінкою того ж таки видавця, є "дуже хорошим". Чи ж справді сучасна література не потребує складних для сприйняття творів? Чи український читач є, вибачте, таким "тупоголовим", що далі читання бульварного чтива не піднімається? Либонь, таки ще не повністю "отупіли" і все ж потребують цікавої інтелектуальної прози. Саме для таких читачів задумується новий альманах сучасної української літератури "Нова проза". Жодним чином не ставимо завдання зруйнування минулих досягнень нашої літератури, а лише побудови нового, створення сучасної української прози, у якій би переважала фантазія й інтелект над "жорстким реалістичним" чтивом.

Ще одним досить важливим фактором є повне ігнорування більшістю видавництв та літературних часописів творчості молодих. Крім нечисленних винятків (протекція більш відомих письменників і безперспективні публікації в Інтернеті) молодь виключена з творчого процесу. Альманах має стати для невідомих прозаїків можливістю пробитися до свого читача.